Автомобілізація Олександрії 100 років тому: оригінальна робота юних істориків (ФОТО)

223

Група молодих олександрійських дослідників-аматорів нещодавно завершила надзвичайно цікаву роботу на тему «Авомобілізація Олександрії на початку ХХ століття».

Її автори  – а це учениці Олександрійського НВК «Ліцей інформаційних технологій – спеціалізована школа ІІ ступеня» восьмикласниця Олександра Шалена – лідер групи, Валерія Кобзар, 8 клас; Анастасія Кондратова, 10 клас; Владислава Монастирська, 10 клас та  Дмитро Єфремов, студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка  – провели дослідження в рамках участі у конкурсі «Історія моєї громади: минуле для спільного майбутнього» від представництва Асоціації Німецьких Народних Університетів в Україні (DVV International Ukraine) та Всеукраїнської асоціації викладачів історії «Нова доба».

Після участі у конкурсі Анастасія, Владислава та Олександра (на фото вони зліва направо) нещодавно презентували свою роботу у формі доповіді та слайд-шоу перед журналістами Олександрійських ЗМІ у Будинку футболу.

Ця історико-краєзнавча праця викликала у присутніх великий інтерес передусім своєю оригінальністю – окремо таку тему, здається, ще не розробляв ніхто з місцевих дослідників. Варто також звернути окрему увагу на вінтажність художнього оформлення матеріалу у дусі понад 100-літньої давнини, яке виконала наймолодша з учасниць Саша Шалена (вона ж – і лідер цієї команди), тим самим проявивши неабиякий художній смак. Далі – фрагменти роботи у тому вигляді, в якому вона була представлена на конкурс.

Читайте також:  Двох вчителів з Олександрії удостоять обласними преміями

Також зацікавившись даною темою, «Голос громади» попросив незалежних експертів в області авторетротехніки прокоментувати деякі моменти. На думку знавців, на знімку реальні олександрійське авто та один з його власників, але фото зняте явно не в Олександрії. Додамо, що з цих же  джерел відомі марки згаданих олександрійських службових автомобілів: це були два «Форди-Т».

Підприємливому олександрійському німцю не пощастило: таксі виявилося не на часі, кінний транспорт ще довго залишатиметься популярнішим (і дешевшим) видом пересування. Як тут не згадати героя роману Ільфа і Петрова – водія Адама Козлевича, який був радий безплатно покатати хоча б когось на своїй «Антилопі Гну», а бажаючих все одно не було…

А це той самий відомий поет з Олександрії Леонід Чернов. Він же прозаїк, драматург, актор, перекладач і до всього – мандрівник. Архівне фото датоване 1927 роком.

Як бачимо, «золота молодь», а по-простому – «мажори» – існували і в ті часи. І для них зовсім не хитрі на той час «правила безпеки дорожнього руху» теж були не писані. До речі, на думку фахівців, самого Леонтьєва у 1914 році вже не було, отож можливо, хлопці взяли машину у когось з його родичів.

Читайте також:  Відбувся відкритий чемпіонат міста Олександрії з військово-спортивних багатоборств

Проблема: автозаправних станцій і колонок тоді ще не існувало. Логістика пального була налагоджена інакше. Вимір його кількості йде чомусь не в літрах, а в пудах (1 пуд = 16 кг).

Одне з перших тодішніх багатоденних «раллі». Середній пробіг 193 версти за добу, тобто приблизно 200 км (1 верста=1066,8 м) у когось може викликати іронічну посмішку. Але для тих часів це було зовсім непогано.

Цей слайд знову викликає стійку асоціацію з сатиричним романом Ільфа і Петрова «Золоте теля»…  Пам`ятаєте нетлінний лозунг з тих часів «Вдаримо автопробігом по бездоріжжю, розгільдяйству і бюрократизму!»?

Доволі цікавий витяг з тодішньої (ймовірно, губернської) газети:

«Автомобільний пробіг. Єкатеринослав, 29 серпня.

Поки що без штрафів прибули: Гесс (Бенц) (марка авто – прим.ред), Стеух (Віндгоф), Городецький (Бенц), Н.Брун (Титан), Вассал (Опель), Яцкевич (Бенц), Роте (Бенц), А.Фаатц (Мерседес), Фрієссе (Делоне-Бельвіль), Ваккер (Опель), Пенистан (Кейс), Дмитрієв (Делоне-Бельвіль).

Вибули А.Брун, Суручан, князь Урусов, Кавура. Суручан, відремонтувавши бак, наздогнав учасників пробігу. В Єкатеринославі Петрило біля Павлиша наскочив на хлопчика. Руссо на Мерседесі, збившись з дороги, прибув пізніше норми. В Єкатеринославі учасників чествували банкетом, приймали дуже тепло. Ван-дер-Шкруф».

Читайте також:  Який вигляд мав олександрійський кінотеатр "Жовтень" з часу його побудови

(Знову цитата з «Золотого теляти», де Остап Бендер запитує зустрічаючих автопробіг: «А можна навпаки: спочатку обід учасникам пробігу, а потім – урочистий мітинг?»)

Цікаво, що газетний хронікер Ван-дер-Шкруф, мабуть, щось переплутав стосовно нашого Павлиша: знавці стверджують, що навколо тодішнього Єкатеринослава (нині м.Дніпро) не було ніяких населених пунктів з такою назвою.

На завершення. Кореспондент «Голосу громади» поспілкувався з лідером дослідників Олександрою Шаленою:

Сашо, ця рідкісна і популярна тема могла б стати основою якщо не дисертації, то принаймні наукової монографії. Кому з вашої групи першому прийшла на думку ця ідея? 

Взагалі я люблю історію, як науку і зокрема – історію рідного краю. Одного разу мені попався на очі невеликий матеріал на тему автомобільного транспорту тих часів, він мене трохи зацікавив. І тут мій тато й підказав: «А спробуй-но глибше дослідити цю тему стосовно Олександрії». Мені вдалося зацікавити своїх друзів, яким теж не байдужа наука історія, цією роботою і ось що у нас вийшло спільними зусиллями.

– Якими джерелами ви користувалися? 

Різними. Це роботи ряду краєзнавців, матеріали Олександрійського музею ім. А.Ф.Худякової, спеціалізовані інтернет-сайти. А також консультації експертів Комісії історичних транспортних засобів Автомобільної федерації України (FAU).

 

БЕЗ КОМЕНТАРІВ