5 та 6 серпня у Вінниці пройшли змагання з екстремального виду легкої атлетики – довготривалого бігу.

У них взяли участь спортсмени і спортсменки з Німеччини, Польщі, Білорусі. Разом з іншими нашими співвітчизниками Україну представляв олександрієць Олександр Жосан.

Любителям бігу нашого міста немає особливої потреби представляти цього відомого не лише в Олександрії, а й далеко за її межами переконаного прихильника стаєрських дистанцій. Олександр вже багато років вважає за честь не пропускати жодного з масових марафонських забігів, де б вони не проходили – чи в Україні, чи десь за кордоном. Свого часу він вже відміряв кросівками дистанції класичного марафону (42 км 195 м) в Туреччині і Угорщині, Італії та Болгарії. Як і всі марафонці, спортсмен веде лік подоланим свого часу повним марафонам і їх у послужному списку Олександра вже не один десяток. Неодноразово він випробовував долю і в таких екстремальних видах, як наприклад, «нічний марафон» (забіг триває з 24.00 год. до 5.00 ранку) та інших виснажливих випробуваннях. А на початку квітня цього року О.Жосан вразив спортивний світ Олександрії, взявши участь в Одесі у традиційному забігу на 100 км, присвяченому черговій річниці визволення міста від німецько-фашистських загарбників у ІІ світовій війні. Бігти довелося увечері, майже у повні пітьмі, іноді під холодним дощем. 100-кілометрову дистанцію О.Жосан біг тоді вперше і подолав її за 13 годин 52 хв. З цим результатом в одеському супермарафоні він посів третє місце в особистому заліку. І хоча успіх дістався йому дуже нелегко, спортсмен запевняв, що не збирається зупинятись на досягнутому. Свого слова він дотримався.

Читайте також:  Цьогоріч 16 жителів Кіровоградщини відкрили власну справу за сприяння служби зайнятості

Учасникам забігів у Вінниці пропонували на вибір три варіанти тривалості бігу: 48, 24 і 12 годин. За правилами бігти треба було по колу довжиною тисяча сто двадцять два метри.

Олександрієць  вибрав біг тривалістю 24 години. Як розповів спортсмен, на цій добовій дистанції він жодного разу не відпочивав і майже не зупинявся, харчувався на ходу: іноді вода, лимон, бульйон у паперовій посудині – от і вся їжа для поповнення енергії.

Читайте також:  До уваги олександрійським субсидіантам: нові зміни у нарахуванні субсидій

А коли м*язи починали нестерпно боліти, доводилося робити декілька зупинок по 10 хвилин для масажу, щоб уникнути небезпечних у таких випадках судом (інакше – прощавай, успішний фініш, бігти буде неможливо фізично, судоми просто звалять з ніг). «Масаж мені робив син Костянтин, який спеціально приїхав до Вінниці, щоб підтримати мене», – каже Олександр Карпович. І ще одна деталь: різні забіги розпочинались у різний час. Зокрема 24-годинний забіг стартував о 12-й годині, у саме «пекло», коли температура в тіні сягала 37 градусів. Олександр передбачав це і спеціально тренувався – робив довготривалі пробіжки в Олександрії з 6-7 ранку і до 14-15 годин. Але хіба ж можна звикнути до неймовірної спеки за декілька тренувань?

Читайте також:  ​​Відтепер для українців вакцинація проти кору буде безкоштовною без вікових обмежень

Тим вагомішим видався у кінцевому результаті успіх: наш земляк пробіг за цей час 125 км 620 м – а це майже три марафонських дистанції! Цього виявилося достатньо, щоб судді визнали Жосана переможцем у своєму віці. Крім того, показаним результатом він установив рекорд України у відповідній віковій категорії, за що отримав нагороди – медаль вищого ґатунку, грамоту та пам`ятний приз –  футболку з емблемою даного спортивного заходу. (До речі, найстаршим учасником вінницького довготривалого забігу судді визнали 76-річного бігуна з Білорусі).

«Настрій чудовий, організація змагання, прийом учасників – все відбулося на найвищому рівні. От тільки натер на ступнях криваві водянки, раніше такого не траплялося… Ну нічого, ось сходив у лікарню, отож обійдеться», – як завжди, бадьоро і оптимістично поділився з нами своїми враженнями наступного дня спортсмен. І пообіцяв… на досягнутому не зупинятись.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ