Асоціація Політичних Наук презентувала результати дослідження, проведеного в рамках проєкту «Від якісної комунікації до участі громади у прийнятті рішень», повідомляє “Голос Громади”.

Опитування стосувалося роботи народних депутатів, обраних у мажоритарних округах Кіровоградської області, та їх взаємодії з виборцями, і включало, зокрема, мовне питання та основні канали отримання ними інформації.

  1. Мова спілкування

Респондентам запропонували відповісти на питання: «Якою мовою ви спілкуєтесь?», з варіантами відповідей «лише українською», «переважно українською», «українською і російською в рівній мірі», «переважно російською», «лише російською», та «переважно іншою».

Мова спілкування мешканців області:

Моваспілкування: Результат в області Результат в обл.центрі
Лише українська 26,60% 17,8%
Переважноукраїнська 32,10% 26,9%
Українська і російська в рівній мірі 27,60% 33,2%
Переважноросійська 10,10% 17,3%
Лише російська 3,30% 4,3%
Переважноинша 0,30% 0,5%

Відповідно до отриманих результатів, лише або переважно українською спілкуються 58,7% респондентів, білінгвів у області маємо 27,6%, а російськомовними можна вважати 13,4% опитаних. У місті ситуація дещо відрізняється: 44,7% україномовних, 33,2% білінгвів, і лише 21,6% російськомовних.

Читайте також:  В Олександрії, через ДТП, заблоковано рух на одному з жвавих перехресть міста (ФОТО)

«Отримані результати переконливо свідчать про дієвість мовної політики, яка впродовж останніх 6 років впроваджувалась в Україні. У нашій області надзвичайно малий відсоток принципово російськомовних, тому тут не може йти мови про якісь проблеми з переходом освіти чи сфери обслуговування повністю на українську мову, не може йтися про якісь утиски російськомовних, адже майже всі володіють і користуються українською на достатньому рівні», – розповів Дмитро Сінченко, голова Асоціації Політичних Наук.

  1. Джерела отримання інформації

На питання «З якого джерела ви зазвичай отримуєте інформацію?» респондентам запропонували оцінити запропоновані варіанти за шкалою «регулярно», «інколи», «дуже рідко» та «ніколи».

Регулярно Інколи Дуже рідко Ніколи
Національне ТБ 48,60% 18,20% 14,10% 19,10%
Російське ТБ 1,40% 4% 13,30% 81,30%
Місцеве ТБ 15,60% 15,60% 21,10% 47,70%
Наці.інтернет ЗМІ 29,90% 23% 15,20% 31,90%
Міс.інтернет ЗМІ 20,60% 27,50% 14,30% 37,60%
Нац.друковані 6,60% 12,90% 22% 58,50%
Міс.друковані 33,50% 20,30% 16,90% 29,40%
Ютуб 27,10% 18,30% 18,60% 36%
ФБ 41,20% 17,60% 10,30% 30,90%
Чутки 23,90% 25,20% 16,90% 34%
Читайте також:  В Олександрійській поліції прокоментували останній випадок вандалізму на міському кладовищі (ДОПОВНЕНО)

Найпопулярнішим джерелом отримання інформації очікувано виявилося національне телебачення. 48,6% респондентів дивиться його регулярно, 18,2% – інколи, і 14,1% – «дуже рідко». Ніколи не дивляться національне телебачення 19,1% опитаних.

В той же час, на друге місце за рівнем впливу в області вийшла соціальна мережа Facebook, з якого регулярно отримують інформацію 41,2% респондентів, інколи – 17,6%, дуже рідко – 10,3%. Взагалі не користуються цією соціальною мережею 30,9%.

Найменший вплив на населення області здійснює російське телебачення, адже 81,3% його ніколи не дивиться, натомість регулярно дивляться лише 1,4%. Друге місце з кінця займають всеукраїнські газети – їх регулярно читає лише 6,6%, натомість ніколи не читає 58,5% опитаних. При цьому місцеві друковані медіа увійшли до трійки найпопулярніших джерел інформації. Їх регулярно читають 33,5%, тоді як ніколи не читають 29,4%. Варто додати, що регулярно читають місцеві газети переважно у сільській місцевості.

Читайте також:  Сергій Кузьменко офіційно заявив про висування своєї кандидатури на посаду міського голови Олександрії (ВІДЕО)

«Ми були здивовані таким високим показником соціальної мережіFacebook, адже з цієї соціальної мережі отримують інформацію не лише мешканці міст, але і сіл, не зважаючи на погане покриття мережі інтернет, і тенденція йде до зниження популярності телебачення та до зростання популярності соціальних мереж та інтернет-ЗМІ. Варто відзначити, що ця тенденція характерна для різних вікових груп, тобто люди старшого віку теж активно користуються соціальними мережами», – прокоментував Дмитро Сінченко.

Слайди з інфографікою та фото з презентації – за посиланням.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ