«Кулачна дисципліна» у провідному олександрійському закладі культури?

992

По одному з керівних працівників олександрійського Палацу культури «Світлопільський» за побиття співробітника цього ж закладу  відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.125 ККУ, повідомляє «Голос Громади».

Зазначена стаття Кримінального кодексу України означає «умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень». У даному випадку мова йде про ймовірне побиття рядового працівника іншим працівником, котрий обіймає керівну посаду.

Потерпілим у цьому інциденті виявився працівник Палацу культури «Світлопільський» Віталій N. , який, за його свідченнями, зазнав фізичних ушкоджень (побоїв) прямо на своєму робочому місці під час виконання ним службових обов`язків від одного із заступників директора цього ж закладу.

Як розповів «Голосу Громади» пан Віталій, його побиття – це наслідок давнього неприязного ставлення керівництва Палацу «Світлопільський» особисто до нього. І більше того: ця фізична розправа з ним – навіть не перша!

«Я працюю у даному закладі вже багато років і «особливі» стосунки керівництва до мене розпочалося ще з 2016 року, коли я відмовився голосувати на зборах колективу за незаконне звільнення одного з провідних творчих працівників палацу культури (цей працівник, добре відомий в Олександрії музикант, став неугодним керівництву фактично без будь-яких вагомих причин і воно вирішило його позбавитись). Не зважаючи на те, що інші члени місцевої профспілки теж були проти, музиканта вони таки звільнили; він намагався відстоювати у суді свої трудові права, але у нашому закладі виявилася «залізною» «кругова порука» серед адміністрації, яка надавала неправдиві документи і свідчення, отож «опальний» творчий працівник так нічого і не добився. А я через це теж потрапив у «немилість», що мені представники адміністрації потім демонстрували при кожній нагоді. Це проявлялося не лише від керівника, а й від його заступника Л., який одного разу навіть дозволив собі безпричинно підняти на мене руку: просто на роботі, в присутності директора закладу, вдарив мене кулаком в обличчя. Приводів для такого «виховання» я не подавав ніяких. Помітних фізичних ушкоджень того разу це мені не завдало, тому я посоромився звертатися до правоохоронних органів – думав, не повірять, а доводити факт буде складно…

Читайте також:  Летальні випадки через COVID-19: на Кіровоградщині 4 смерті, серед них мешканець Олександрії

Тиск на мене після цього і далі продовжувався у різних формах: неправильно нараховували зарплату, ставили чергові тарифні відпустки так, щоб мені було якомога незручніше тощо. Одного року відпустку взагалі не надали, недвозначно натякнувши: «А ви, Віталію, тепер будете ходити у відпустки за окремим графіком…». Цей та інші подібні випадки я потім оскаржив через обласну інспекцію Держпраці, яка відновила справедливість на мою користь. Але дирекція палацу у подальшому  стала ще наполегливіше  намагатися мене позбутися.

(Взагалі така тактика адміністрації у нашому колективі – звична справа. Варто лише комусь чимось не сподобатися керівництву – і працівника усіляко будуть «виживати». Прикладів таких тут достатньо: за час нинішнього керівництва палацу, починаючи з 2016 року, БІЛЬШЕ СОРОКА досвідчених творчих і технічних працівників позвільнялися з роботи. Це при тому, що у закладі штат – всього 39 осіб. Один лише даний факт наводить на певні роздуми…Багато хто з колишніх і нинішніх працівників удостоювався від керівництва таких епітетів, як «дебіли», «неадеквати», «інваліди», «придурки»,  що, на жаль, стало звичним. Наголошую, це у закладі культури.)

Наступний напад на мене цього ж посадовця стався через пів року – у грудні 2018-го. Тоді пан Л., приблизно о 17 год.10 хв., дочекавшись, коли інші співробітники підуть додому, зайшов до мого робочого місця (я залишався на чергування у палаці на 12-годинну зміну) і прямо там, без будь-яких приводів і слів спочатку вдарив мене в обличчя, а потім штовхнув. Я похитнувся назад, головою розбивши скляну стулку шафи і отримав склом поріз на лобі та садна лиця. На моє тверде переконання, пан Л. був у нетверезому стані: щойно перед цим він та інші керівники щось святкували у приміщенні закладу (зауважу, у робочий час). Цього разу я не став покривати випадок і звернувся спочатку до мед закладу, де документально зафіксували факт заподіяння мені тілесних ушкоджень. Крім того, у мене внаслідок потрясіння стався гіпертонічний криз і лікарі тоді наполягли, щоб я негайно пролікувався на стаціонарі міської лікарні. На лікарняному ліжку я провів декілька днів, потім звернувся з заявою до поліції.

Читайте також:  Понад 1200 мешканців Кіровоградщини отримали ваучери на безкоштовне навчання

Проти посадовця Л. поліція відкрила кримінальне провадження. Але адміністрація посилила тиск на мене, вимагаючи, щоб я відкликав з поліції свою заяву. Коли я відмовився, мені директор відкрито говорила: «Ну ти все одно нічого не доб`єшся». І справді: тодішній слідчий поліції жодного разу мене на допит не викликав, йшли якісь відписки-пояснення до поліції від керівництва закладу, наскільки мені відомо – також і від певних представників тодішньої виконавчої міської влади, після чого моє провадження було закрито з формулюванням «за відсутності у діянні складу кримінального правопорушення».

Я звернувся з заявою до Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області і нещодавно отримав відповідь, у якій зокрема йдеться: «Вивченням матеріалів указаного кримінального провадження у слідчому управлінні ГУНП установлено, що досудове розслідування проведено не в повному обсязі, а рішення про закриття прийнято передчасно. У зв`язку з цим до Олександрійської місцевої прокуратури направлено лист щодо необхідності скасування постанови(…) Для подальшого досудового розслідування вказане кримінальне провадження передано до сектору дізнання Олександрійського відділу поліції…», – розповідає Віталій N.

Отже, слідство по порушеній раніше, а потім закритій кримінальній справі про побиття працівника на його робочому місці іншим посадовцем відновлене і залишається тепер почекати його результатів.

Читайте також:  "Гаряча лінія" із заступником голови Кіровоградської ОДА Сергієм Поліщуком

А поки що нагадаємо: наш співрозмовник не перший (і навіть не другий), хто порушує питання про доволі дивне (і це дуже м`яко сказано) ставлення керівництва одного з найпоказовіших у місті культурних закладів до свого трудового колективу. Наприклад, як вже повідомляв «Голос Громади», наприкінці серпня  цього року на черговій сесії Олександрійської міськради з заявою про кричущі етичні, моральні порушення, образи членів колективу з боку його дирекції та корупцію у Палаці культури «Світлопільський» виступив один з міських активістів. Його уважно вислухали і тодішній міський голова Степан Цапюк запевнив, що вже призначив службове розслідування з цього питання.

Крім того, до управління культури міськради працівники палацу направляли колективного листа аналогічного змісту. Є також й інші свідчення про зовсім дикі «порядки», що панують у Палаці «Світлопільському». Порядки, які за розповідями його працівників, більше нагадують стосунки «паханів» до своїх «шестірок» десь у «зоні» чи іншому глухому кримінальному середовищі, а не в такому шанованому і відомому на всю Олександрійщину закладі культури.  Що не кажіть, а світ справді повний парадоксів, які не перестають вражати…

Ну і щодо урочистих запевнень тодішнього мера Степана Цапюка про проведення службового розслідування зловживань у «Світлополці». За логікою і згідно з законом про звернення, на порушене на черговій серпневій сесії питання міській виконавчій владі слід би вже давно було дати офіційну відповідь. Але відтоді минуло понад три місяці, ніяких повідомлень про результати службового розслідування минула влада міста так і не оприлюднила.

Для довідки:

  1. Пан Віталій надавав «Голосу Громади» для ознайомлення оригінали підтверджуючих його розповідь документів.
  2. З 2014 року директором Палацу культури «Світлопільський» є Юлія Сосна.

 

 

 

 

БЕЗ КОМЕНТАРІВ