В Олександрії відкрили меморіальну дошку колишньому директору школи №15 Буслову Ю.О.

319

Сьогодні, 03 вересня, напередодні відзначення 82-ї річниці з Дня народження Юрія Олександровича Буслова, колишнього директора ЗНЗ №15 м.Олександрії, вчителя, шанованої людини відкрили меморіальну дошку на приміщенні вище згаданого навчального закладу, повідомляє «Голос Громади».

На урочистому заході зібралось чимало олександрійців, серед яких теперішні учні школи, вчителі, колеги та рідні Юрія Олександровича, його вихованці, освітяни міста й представники міської влади.

Багато слів було сказано під час відкриття дошки пам’яті, слів подяки та вспоминів про чудову людину, якої вже немає серед нас, однак всі пам’ятають як талановиту, світлу, завзяту, добру й віддану своїй праці.

Читайте також:  Вчорашній вітрюган наробив лиха в Олександрії

Без перебільшення, Юрія Буслова з вдячністю згадують безліч уродженців Олександрії декількох поколінь. Ось спогади, якими поділилася з «Голосом Громади» одна з його учениць, випускниця 1965 року Світлана Бендерова: «Розповідати про нашого класного керівника і вчителя Юрія Буслова можу дуже довго. За свою довгу і плідну педагогічну біографію він працював не лише в 15-й школі, а в багатьох інших нашого міста. Наприклад, у школі №6, де був нашим класним керівником. Талановитий директор і обдарований педагог, вчитель фізики від Бога, він зміг так зацікавити цим предметом своїх учнів, що точні науки стали для дуже багатьох з нас метою життя: з числа його випускників потім вийшло безліч науковців з високими вченими ступенями і званнями у галузі фізико-математичних наук, радіоелектроніки, ректорів вищих навчальних закладів тощо. Та й сам він не сторонився наукової роботи – зокрема, працюючи в школі, писав власні підручники з популярної фізики та інші педагогічні праці. Між іншим, пізніше у Юрія Буслова вчилися і мої діти і вони так само з вдячністю згадують його. Взагалі це була різнобічно обдарована людина: прекрасний майстер художнього і поетичного слова, музикант… Але головний його дар, на мою думку, це відчуття дитячих душ, вміння знайти з ними єднання. І ці почуття, які були не його роботою, а станом душі, він проніс через все своє життя: ми, його учні, продовжували нашу дружбу зі своїм Вчителем весь час, поки він був серед нас»…

Читайте також:  Самокатний бум в Олександрії: про новий еко-транспорт, що їздить вулицями міста

БЕЗ КОМЕНТАРІВ