Як відомо, існують офіційні масові заходи і так звані неформальні. Перші з них зазвичай приурочені до якоїсь визначної дати чи події, а відтак вони регламентовані чіткими законодавчими нормами, усталеними правилами проведення, для них визначаються спеціальні церемонійні процедури і запрошуються почесні (також офіційні) особи…
Спортивно-масовий захід, який сьогодні, 24 серпня, у день Незалежності України зібрав своїх прихильників на березі Інгульця, аж ніяк не підходить під шаблони офіціозів. Тут не було ніяких перерізань стрічки високопоставленими гостями, бравурних маршів і трибунних промов. Сюди зовсім не з примусу чи службового обов`язку зібрались люди дуже різного віку (дехто – цілими родинами), прихильники здорового способу життя, а точніше – переконані любителі бігу на довгі дистанції, аби позмагатись у швидкості і витривалості. Це змагання, підігріте «народною ініціативою», стало вже традиційним, а тому, на наш погляд, варте, щоб про нього розповісти трохи детальніше.
Отже, 10 років тому двом олександрійцям - Олександру Жосану і Сергію Слиньку спала на думку несподівана ідея: провести такий собі міський легкоатлетичний забіг-крос за участі своїх друзів і знайомих. Місце проведення обрали, напевне, відоме всім олександрійцям – уздовж берега Інгульця, у так званих «Топольках». Передбачаючи різні бюрократичні складнощі, вони вирішили обійтися без чиновницьких спортивних кіл і тому організацію змагання взяли на свій страх і ризик. Самі ж розробили правила, за власні кошти забезпечили призовий фонд та всю іншу атрибутику. І змагання, у якому взяли близько двох десятків спортсменів (переважно – вихованців міських спортивних клубів) пройшло успішно. Відтоді два незмінні організатори проводять такі забіги щорічно і число учасників дедалі зростає.
Коротка довідка для тих, хто, можливо, ще «не в темі». Олександр Жосан – успішний спортсмен, віддає перевагу марафонському бігу. На його рахунку вже не один десяток подоланих класичних марафонів (а це 42 км 195 м), на яких він неодноразово ставав переможцем і призером не лише в Україні, а й на різних міжнародних змаганнях. Не пропускає бігун і різноманітні екстремальні заходи: наприклад, у квітні цього року Олександр став призером супермарафону на 100 км в Одесі, а кілька тижнів тому переміг у забігу тривалістю 24 години безперервно, де подолав за добу 123 км і переміг.
Сергій Слинько – президент і тренер з карате кіокушинкай клубу «Спарта-17». Виховав немало юних спортивних обдарувань – призерів і чемпіонів вітчизняних та європейських чемпіонатів. Сам Сергій є володарем всіх можливих поясів і данів та безлічі міжнародних спортивних нагород і призів з карате. Між іншим, С.Слинько напередодні цього масового забігу також відзначився у «Топольках», пробігши там 60 км. Отже, неабиякі послужні списки у обох організаторів, чи не так? Але як бачимо, обом цим яскравим особистостям численних здобутих лаврів і регалій замало: їм конче необхідно ще й нести фізичну культуру «в маси»…
Тепер повернемось до сьогоднішнього, вже ювілейного забігу «В топольках». Сергій Слинько вистрілив зі стартового пістолета на початку 9-ї години ранку і головний суддя Олександр Жосан увімкнув секундомір. Попереду стартували найменші бігуни, за ними молодь і дорослі. Правила, як завжди, «демократичні»: кожен учасник обирає собі дистанцію по власних силах: починаючи з 10 км, а верхня межа не обмежена, так само як і вік учасників. Організація змагання була, як завжди, на належному рівні: сувора, але справедлива суддівська бригада, якій допомагали волонтери; розмітка траси, пункт спецхарчування для спортсменів, який також обслуговували юні волонтери; медичний персонал; протоколи результатів і звичайно ж, нагороди. Слід відзначити, всі учасники «виклались» на повну: свою «десятку» чесно долали і 9-10 річні бігуни, і навіть молодші. А дехто з дорослих добігали до фінішу після 15, 21 і навіть 30 кілометрів. Протокол змагання нарахував понад 140 стаєрів; всі, хто перетнув фінішну лінію, отримали пам`ятні нагороди. Окремо були відзначені наймолодша учасниця (віком всього 3 роки, бігла разом з мамою і вони подолали «6 км удвох») та найстарший (вік 74 роки).
Цей святковий спортивний захід відбувся за благодійної підтримки депутата Олександрійської міської ради Андрія Коломійцева та ряду небайдужих спонсорів.
