Міська влада «вимикає» олександрійське радіо (назавжди)

246

Олександрійська міська рада вирішила ліквідувати редакцію Олександрійського міського радіомовлення, повідомляє «Голос Громади».

Рішення «Про припинення комунальної установи «Редакція Олександрійського міського радіомовлення» шляхом ліквідації» було ухвалене на черговій сесії міської ради 15 травня, враховуючи рішення виконавчого комітету та висновки постійних комісій міськради і як зазначалося в преамбулі, – «з метою зменшення фінансового навантаження та за відсутності фінансової можливості утримання комунальної установи «Редакція Олександрійського міського радіомовлення».

Напевне, спочатку слід уточнити: мова йде не про місцеве радіо взагалі, як таке, а про редакцію суто міського мовлення, яка виходить «в ефір» три рази на тиждень. (Поняття «ефір» умовно взято в лапки тому, що насправді випуски міського комунального мовлення завжди велися не в радіоефірі, а по проводовій мережі). Отож проводове радіомовлення в Олександрії та районі ще залишається діючим, але в ньому більше не звучатимуть випуски міських новин та привітань. Правда, Олександрійське комунальне радіо «замовкне» не відразу: згідно з чинним законодавством, яке регламентує припинення юридичної особи, ліквідаційний період триватиме не менше 6 місяців і наразі місцеві радіовипуски ще якийсь час виходитимуть.

Редакція Олександрійського міського радіомовлення сьогодні – це всього два посадовці: бухгалтер і керівник (він же редактор і ведучий). З незмінним, протягом багатьох останніх років, керівником Євгеном Грановським «Голос Громади» поспілкувався і разом з ним коротко пригадав (насправді зовсім не коротку) історію міського радіо. Правда, коли ж саме по електропроводах Олександрійщини вперше стали поширюватися випуски місцевих новин, у нашому «історичному диспуті» точно встановити не вдалося. Але зійшлися на тому, що більше, ніж півстоліття – десь наприкінці 60-х років, а можливо,  й значно раніше. Тоді, в радянські часи, міське радіо мало солідний редакційний штат (бо як і всі ЗМІ, виконувало інформаційно-пропагандистську роль і фінансувалося з Компартійних фондів). Називалося воно «Радіогазета» і було своєрідним підрозділом-додатком однієї-єдиної на всю Олександрійщину міськрайонної газети «Ленінський прапор». І аж у   90-х роках ця радіогазета трансформувалася у самостійну редакцію міського радіо. Його працівниками і ведучими (по-тодішньому «дикторами») у різні часи були чимало відомих у місті журналістів і просто творчих особистостей – артистів, поетів тощо. Серед них В.Дерусов, В.Жахалов, Раїса Новикова, Тамара Лозова, Антоніна Жарко та багато інших. На початку 90-х, наприклад, на олександрійському радіо деякий час працював, поєднуючи роботу шкільного вчителя іноземних мов з радіодикторською, Сергій Коваленко. Це вже пізніше, через декілька років по тому він стане директором школи №20 (нині – колегіум), депутатом міської ради і далі – посади державного службовця по висхідній лінії на  рівень області.

Читайте також:  В Олександрії та районі +22 нових хворих на коронавірусну інфекцію

А Євген Грановський, «останній з могікан» олександрійського радіо, прийшов на нього якраз після Сергія Коваленка і багато хто з тодішніх слухачів навіть не відразу й  помітили цю зміну дикторів  через певну темброву схожість їхніх голосів… Отож Є.Грановський залишається ведучим і шеф-редактором міського радіо з 1996 року і по сьогодні. «З того часу багато чого змінилося як у технічному, так і в організаційному плані, – пригадує він. – Спочатку ми записували свої передачі на котушкові (по народному – «бобінні») магнітофони. Потім – на касетний «Маяк». Не дуже зручний і доволі копіткий був цей процес. А вже порівняно недавно стали застосовувати цифровий запис. Але головне не це: за моїми спостереженнями, десь починаючи з 2014 року дуже змінилося ставлення керівництва Укртелекому до проводового радіо (як відомо, Укртелеком є своєрідним посередником між радіомовником і слухачем, оскільки він є власником всіх проводових радіомереж і безпосереднім транслятором передач – прим.ред.). З того часу різко почали зростати ціни на послуги трансляції наших передач, які оператор Укртелеком надає нам, що стало великим фінансовим тягарем для міського бюджету і власне, спричинило закриття  редакції міського мовлення. Так само й абоненти почали у ці роки масово відмовлятися як від стаціонарних телефонів, так і від радіоточок», – вважає Є.Грановський.

Читайте також:  В Олександрії невідомі обікрали храм УПЦ МП

До речі, через тарифну політику та незадовільний стан проводових радіомереж (а також є ще чимало інших чинників, пов`язаних з технічним прогресом  сучасних інформаційних і комунікаційних засобів тощо) в Україні взагалі і в Олександрії зокрема кількість абонентських радіоточок (тих, що народ ласкаво прозвав «кухонними брехунцями»), з року в рік стрімко скорочується. За нашими даними, станом на кінець 70-х, початок 80-х років на Олександрійщині налічувалося понад 42 тисячі радіоточок (іншими словами, не було жодної квартири чи сільської хатки, не обладнаної радіорепродукторм-приймачем) Такий приймач коштував 3-5 карбованців, абонплата – 50 коп. на 6 місяців. Ну а зараз реалії життя та потреби населення зовсім інші: станом на 2017 рік (на момент останнього отримання ліцензії Олександрійським міським комунальним радіо) кількість міських абонентів налічувала 3627. На даний час їхня кількість нашому співрозмовнику невідома, але вона напевне ще зменшилась. Наголосимо, це в Олександрії, бо на території району проводове радіо фактично вже давно відсутнє повністю. Втім, це вже зовсім інша історія…

Читайте також:  Перший заступник голови Кіровоградської ОДА чергуватиме на телефонній "гарячій лінії"

БЕЗ КОМЕНТАРІВ