25 травня в олександрійській мистецькій галереї VashArt відбулося відкриття виставки “272” образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, присвяченої Дню міста. Свої витвори на суд місцевих (і не тільки) поціновувачів представили як професійні художники-олександрійці, так і аматори.
Як можна здогадатися, тематика виставки була зумовлена передусім приводом її проведення - Днем міста: це роботи, на яких митці зобразили Олександрію у різноманітних ракурсах і кольорах, тональностях і техніках. Наприклад, полотна олією Заслуженого художника України Олександра Охапкіна, дуже виразні акварельні роботи Максима Кисельова, а також картини Еліни Кокошникової, Лариси Добровольської, Наталії Ткаченко, Валентини Безкоровайної, Петра Потапчука. Не варто думати, що сюжети картин – це банальні пейзажі і нічого більше: ряд живописних робіт відображають різні періоди історії міста – від сучасних краєвидів до напівзабутих багатьма олександрійцями радянських часів та навіть дореволюційних. Так, художниця Е. Кокошникова намалювала картину, яку можна певною мірою вважати тестом на історичну пам`ять: давно неіснуюча скульптурна група (від якої зараз залишився тільки малопомітний зруйнований постамент) на фоні колишнього кінотеатру ім. Кірова. Далеко не всі з присутніх відвідувачів виставки змогли пригадати, що така скульптура дійсно прикрашала тодішню площу ім. Кірова (нині – Покровської) ще наприкінці 60-х років…
Як сказала на відкритті організатор виставки Ірина Кваша, «На багатьох представлених картинах ви побачите всім нам добре знайомі фонтан у центрі площі Соборної, або пожежну вежу. Але кожен художник побачив та зобразив їх по-своєму. Саме в цьому якраз і є цінність та сила мистецтва».
Також не всі картини виконані у жанрі «романтизму»: є серед них, так би мовити, і «суворий реалізм». Тобто не лише парадні пейзажі центральних вулиць у яскравих, весняних і сонячних барвах, а й скромні зимові вулички далеких міських околиць зі старими хатами, з торішнім бур`яном, який подекуди стирчить з-під глибокого снігу; або непрохідна весняна багнюка на таких же задвіркових вуличках Олександрії – у похмурих, майже чорно-білих тонах. Цю акварель художник так і назвав: «Ні проїхати, ні пройти»..
Окремо варто згадати роботи, які не відносяться до живопису: на виставці були представлені також три скульптури олександрійця Івана Рудника. Якщо хто забув, це саме він колись створив чудову, напрочуд спортивно-динамічну і життєстверджуючу скульптуру «Дівчинка з дельфіном», яка довгі роки була справжньою окрасою фонтану у сквері перед басейном «Дельфін». На жаль, скульптура не дожила до нашого часу: була зруйнована вандалами.
А роботи І. Рудника на виставці - це гіпсове погруддя молодої красуні («Просто сусідка-медсестра» - так лаконічно охарактеризував свій витвір автор); харизматична постать Козака Вуса (як же без нього, легендарного засновника Олександрії !) та зовсім нова робота: скульптура героя-патріота України, оперного співака Василя Сліпака. «Його доля мене глибоко вразила, я не зміг не спробувати увічнити пам`ять про героя ось таким чином», - зізнався художник і скульптор Іван Рудник.
Також на виставці відвідувачі помилувались зразками народного мистецтва – ляльками-мотанками, художніми виробами з дерева тощо.
Виставка у галереї VashArt, що на вул. Чижевського, 8, продовжує свою роботу щодня, крім понеділка.
